Дошкiльний навчальний заклад ясла - садок № 3
16 липня, 54 33000 Рiвне
0362268603
Адреса:

33000, м. Рівне,
вул. 16 Липня, 54

Телефон:

+380362268603
(завідуюча, загальний)

Дошкiльний навчальний заклад ясла - садок № 3

Підготовка до дитячого садка

ПІДГОТОВКА ДО ДИТЯЧОГО САДКА

  • Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садка, особливо дотримуйтеся часу вкладання до сну та режиму харчування
  • Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування; їсти, мити руки, ходити на горщик, тощо.
  • Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в пісочницях, ходіть на дні народження друзів та інші заходи, де є однолітки дитини
  • Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в садку багато іграшок, діткам там дуже добре, цікаво, весело.
ОПТИМАЛЬНИК ВІК
Найкращий вік, коли дитину слід віддавати до садка – 3 роки. Дворічна дитина ще сильно прив’язана до матері. Чотирьохрічній – важче адаптуватися до нового середовища через те, що вона звикла до домашніх умов. А ось з трьохрічною дитиною чужій людині налагодити контакт простіше.
ЯК ОДЯГАТИСЯ В САДОК
  • Купуйте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром)
  • Одяг має бути зручним. Для дитини садок на цілий день як домівка, тому в строгому костюмі або сукні, котру шкода зім’яти буде незручно.
  • Одяг повинен бути чистим та охайним! Саме від цього залежить відношення до вашої дитини. Зрозуміло, що в садку трапляються усілякі казуси – грав на полу, облився супом, впав на вулиці, тому краще мати декілька комплектів одягу на зміну.
ЯК ПОЛЕГШИТИ ВХІД ДО КОЛЕКТИВУ
  • Пограйте з дитиною та іграшками в дитячий садок: розподіліть ролі дітей і вихователів, та спробуйте розіграти різна ситуації, що зможуть виникнути у дитини. Орієнтуйте гру на позитивні результати.
  • Поговоріть з дитиною про можливі труднощі та до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: якщо ти захочеш пити, підійти до виховательки т скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.п.
  • На початку відвідування дитячого садка приведіть дитину в першій половині дня, коли діти гуляють. Вона охоче познайомиться з однолітками і поступово включиться у спільні ігри. Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом здається їй привабливою та бажаною.
  • Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас. 
БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ
  • Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я, поведінки, харчування.
  • Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи. Будьте певні, що працівники приймуть і зрозуміють Вашу дитину, та по материнські дбатимуть про неї.
ПОДБАЙТЕ ПРО ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ
Якщо є можливість, з 4 по 10 день зробіть перерву у відвідуванні дитиною садочка з метою профілактики захворювань, тому що саме в цей період слабшають захисні сили організму і дитина може занедужати.
ЗУСТРІЙЧАЙТЕ ЧЕМПІОНА
Будьте готові до того, що, після відвідування дитячого садку, дитина зміниться. З’являться нові слівця, звички…Не кожен з батьків позитивно оцінює такий досвід, а даремно: разом з ним дітям приходить впевненість у собі та перші навички суспільного життя.
ПАМ"ЯТКА  ДЛЯ БАТЬКІВ ДИТИНИ,ЯКА ВПЕРШЕ ПІДЕ ДО ДИТЯЧОГО САДКА
 Йдемо в дитячий садок .
Перші години без мами.
Перед тим, як йти в дитячий садок, спокійно поясніть малюку, що там він, як і всі діти, залишиться один ( без вас), але ви неодмінно скоро його заберете. А щоб малюкові було легше орієнтуватися, поділіть його перебування в садку на короткі проміжки часу: « Спочатку ти пограєш іграшками, потім позаймаєшся, а коли підете на прогулянку, я за тобою прийду» абощо.
З вечора ви домовляєтесь з малюком про те, що завтра він побуде якийсь час з вихователем сам. Обов’язково обґрунтуйте це « своїми невідкладними справами». Якщо ж ви бачите, що у разі першого нагадування малюк напружується, краще поки що не ризикувати, почекайте трохи.
Перший день у дитячому садку не має тривати більше як 1,5-2 год. Надалі час перебування малюка в групі ви можете збільшувати, але обережно і поступово, орієнтуючись на поведінку малюка і обговоривши її з вихователем.
Залишивши його в групі – йдіть і не підглядайте ні в вікна, ні через паркан. Чи побачите ви свою дитину серед метушливої дитячої групи – питання, а от вона вас побачить точно, і тут сліз вже не уникнути. Залишаючи свого малюка, ви, справді, переживаєте за нього: як пройдуть ці перші години, чи не буде він плакати, чи не образять його інші діти, чи захистить його вихователь, як він почуватиметься тощо. Але пам’ятайте: ваша дитина відчуває мамин настрій і знервується! А тому налаштуйтеся на позитивні думки, на те, що все буде гаразд, або ж займіться такою справою, яка захопить вас і ваші думки, а через 1,5-2 год ви прийдете за малюком усміхнена, впевнена, з хорошим настроєм. А ваш син чи донька, не побачивши тривожних, дещо розгублених або ж і зовсім переляканих маминих очей, і самі переконаються, що все гаразд!
Добре, якщо перший день перебування в дитячому садку припадатиме не на початок тижня, а на середу, четвер – ближче до вихідних. Скорочений робочий тиждень і, відповідно, збільшені вихідні дозволяють малюку повноцінно поновити сили його організму.
Не варто забувати і про таку особливість маленьких дітей, як « зараження емоціями» – заплакав один малюк, і майже одразу – ще 2-5 найвразливіших, тих, хто перебуває в дошкільному закладі найменше часу. Таке передання емоцій, певна річ, негативно впливає на психофізичний стан дитини, а тому перш ніж вести дитину в садок, дізнайтесь – скільки новачків буде приблизно прийнято в групу протягом тижня, в який час їх приводитимуть. 
Здоров’я вашої дитини не має залежати від зовнішніх обставин. Ви, шановні батьки можете впливати на них і змінювати на користь вашому малюку.
Про тривалість перебування другого дня домовтеся з вихователем, обговоривши поведінку малюка за першими результатами. Упродовж першого тижня кількість годин, які проводить малюк у дитячому садку, не має перевищувати трьох годин на день. Збільшувати час перебування малюка в новому колективі можна лише за його хорошого емоційного стану.
А ввечері у сім’ї не забудьте відсвяткувати цю радісну подію, розкажіть усім домашнім, як дитина провела час у дитячому садку, з якими дітками там познайомилась, в які ігри грала. Налаштуйте ще раз малюка, себе і всю сім’ю на радісне перебування дитини в дитячому садку.
Подальші правила збереження здоров’я.
Надалі під час звикання частіше радьтеся з вихователем, разом аналізуйте поведінку, настрій, стан дитини. Можливо, ви помітите через якийсь час, що ваша дитина стомилася. Не виключено, треба буде зробити так, щоб кілька днів вона приходила в дитячий садок лише на прогулянку. Або ж знову продовжіть вихідні за рахунок хоча б понеділка. Якщо знехтувати симптомами втоми на початковому етапі адаптації, це може призвести до серйозного захворювання надалі. Нервова система малюка має доволі низьку працездатність, а перебуваючи в стресовій ситуації, стає ще вразливішою. Щоб уникнути ускладнень і забезпечити оптимальне проходження адаптації дитини, слід поступово переводити малюка із родини в дошкільний заклад. Тим самим ви виконаєте одну з головних потреб маленької дитини – перебування у сталому оточенні.
Здавалося б, зроблено багато, дитина добре контактує з вихователем, вільно орієнтується на території майданчика, групової кімнати, допоміжних приміщень. Та все одно малюк страждає через розлуку з мамою, від звичайної обстановки тощо. У цей період намагайтеся, щоб дитина спокійно, без напруження снідала і обідала вдома. Ті кілька годин без мами видаються малюку вічністю. Він плаксивий, проситься на руки до всіх домашніх, начебто перевіряє, чи люблять ще його рідні. Варто бути вельми уважними до малюка в цей складний для нього період. Частіше пестіть, обнімайте, притискайте – тактильні відчуття такого плану заспокоюють малюка.
Варто створити оберігаючий режим: раніше вкладати дитину спати, довше перебувати з нею під час засипання пропонувати улюблену їжу, не годувати насильно. Діти в цей час втрачають багато енергії, нервове напруження позначається на всьому: хто тільки-но почав говорити, може перейти знову на лепет і жестове спілкування; хто нещодавно зробив перші кроки, може повернутися до повзання; дитина вже їла самостійно і доволі акуратно, а тепер просить, щоб її годували.
Упродовж адаптаційного періоду батькам слід створити умови для спокійного відпочинку вдома. У цей час не варто водити дитину в гості у галасливі компанії, що, як правило, пов’язано з пізнім поверненням додому, а також прийняттям у себе багато друзів. Малюк у цей період переобтяжений враженнями, не варто ще більше перевантажувати його нервову систему.
У цей важкий період діти в садку ведуть себе по-різному: одні бунтують, чіпляються за маму на порозі групової кімнати, інші починають плакати, побачивши будівлю дитячого садка, ще інші мовчки забиваються в куток, відмовляючись від допомоги дорослого, іграшок, уваги інших дітей. Ведучи малюка в дитячий садок, не акцентуйте всю увагу на вмовляннях. Нагадайте про найяскравіші враження від дитячого садка і спокійно поясніть, що вам треба працювати і ви заберете його з прогулянки. І точно виконуйте обіцянки, інакше підірвете довіру малюка. При зустрічі спокійно розмовляйте з дитиною, подякуйте вихователю за цікавий час її перебування в садку. Вдома про вихователя, дітей відгукуйтеся лише добре.
Наберіться терпіння: невдовзі ранковий традиційний плач зникне.
Залучивши свою фантазію, дорослі можуть допомогти малюкові подолати відчуття тривоги в дитячому садку. Свою турботу і любов можна подарувати дитині у символічній формі. Відчути підтримку батьків, навіть якщо їх нема поруч, дитині допоможуть « записки» від тата або мами, які завжди лежать у кишені. Це можуть бути малюнки, записки тощо, тобто все, що буде містити в собі частинку любові батьків ( утім, не забувайте про безпеку і не обирайте надто маленькі предмети, які дитина може проковтнути абощо).
Для полегшення перебігу процесу адаптації слід створити таку атмосферу, щоб у дитини склалося відчуття неперервного зв’язку між життям у дитячому садку і вдома. Якщо дорослі бажають дізнатися, як малюк проводить час у садку, краще ставити точні і конкретні запитання:« Що ти намалював?», 
« Яку ти пісеньку співав?», « У яку гру вигралися разом з вихователькою?» тощо. Але не запитуйте : « Що ти сьогодні їв?». Пам’ять малюка – це його інтерес! А він їв і вчора, і сьогодні, і завтра їстиме – це нецікаво, тому і не запам’ятовується. Бачачи таку батьківську зацікавленість її життям у садочку, дитина відчує, що воно близьке і зрозуміле батькам, і захоче, щоб вони теж взяли участь у ньому. Визначте, що найбільше подобається роботи малюку в дитячому садку, а тоді запропонуйте вдома цікаві заняття та розваги.
 Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садочка?
Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садочка?
  1. Останнім часом вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти
    собі заняття. Цілком можливо, що дитині пора відкривати щось нове,
    вийти зі звичного «сімейного кола».
  2. На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику,
    намагається вступити в контакт.
  3. Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.
  4.  Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.
  5.  Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.До кінця раннього віку в дитини з’являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.
Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов’язують:
- із попередніми умовами виховання, під впливом якого формується поведінкова реакція;
 - із своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;
- із організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;
- із індивідуальними особливостями: віковими, психологічними психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації. 

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ДО УМОВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
  Адаптація – це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий садок безсумнівно є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейних стосунків, що склалися, від умов перебування в дошкільному закладі.
  Треба пам’ятати, що до 2-3 років у дитини не має досвіду спілкування з однолітками. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер по грі, взірець для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливій увазі та співпраці. Однолітки цього дати ще не можуть, оскільки самі потребують того ж самого. Тому дитина не може швидко адаптуватися до дошкільного закладу, оскільки сильно прив’язані до матері, і її зникнення викликає бурхливий протест малюка, особливо якщо він вразливий і емоційно чутливий.
 Психологи вказують на такий парадокс: чим раніше дитина буде віддана до дошкільної установи, тим більш товариськи вона буде настроєною до надалі.
Але слід урахувати можливість, що первинний емоційний контакт така дитина встановить не з матір’ю, а з однолітками, і це може не кращим чином позначитися на розвитку її емоційної сфери – надалі у такої дитини можуть виникати складності з відчуттям глибокої любові, прихильності, співчуття.
Таким чином чим розвиненіший емоційний зв’язок з матір’ю, тим важче проходитиме адаптація. Тому на час адаптації дитини важливо співробітництво мами з вихователями.
 Вступ до співтовариства дітей легко переноситься дитиною, якщо вона до того часу вже звикла до контактів з дорослими і дітьми, що не належать до її сім'ї. Це допомагає малюкові швидше пристосовуватися до нових людей і ситуацій.
  В науці дитячий садок розглядається як позитивний чинник, що є важливим для повноцінного виховання. Виховання в колективі виробляє у малюка позитивні соціальні стереотипи поведінки – самостійність, увагу до оточуючих, готовність допомогти іншому, а також здатність перебувати в колективі. 
  Адаптація дитини в колективі, контакти з іншими дітьми і вихователями, формування навичок, ігри заняття, дотримання режиму, підготовка до свят – ось не повний перелік позитивного впливу дитячого садка.
   Перші кроки дитини в дитячому садку, як правило не прості. Початок відвідування дошкільного навчального закладу – це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти та обов’язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активних психологічних і фізичних форм пристосування. Звикання до дитячого садка часто супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності.
   Соціально-психологічна адаптація до дитячого садка у різних дітей відбувається не однаково, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім'ї, родинних відносин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. 
   Адекватна поведінка, зацікавленість у спілкуванні з дорослими і дітьми, активна участь у заняттях та іграх, бадьорий настрій є основними показниками соціально - психологічної адаптації дитини до умов дитячого садка.
   Фахівці називають період звикання до садка "адаптаційним періодом".Він буває легким, швидким і майже безболісним, а буває – тяжким і досить ускладненим. Це залежить від багатьох факторів – починаючи з умов протікання вагітності й закінчуючи особливостями центральної нервової системи дитини та стилю виховання, прийнятого в сім'ї. Але за будь-якого прогнозу негативні зрушення в організмі дитини неминучі. Те, що ви спостерігаєте в поведінці маляти, – лише надводна частина айсберга. Весь організм і психіка дитини в цей час постійно перебувають у сильному нервово-психічному напруженні. Можна сказати, що дитина перебуває, в кращому випадку, на межі стресу, а швидше за все, відчуває його повною мірою.
  Якщо виразність стресу мінімальна, незабаром дитина й оточуючі забудуть про негативні зрушення адаптаційного періоду, як про страшний сон. Але це вразі легкої адаптації. Якщо стрес повною мірою охопив дитину (у випадку важкого типу адаптації), то незабаром може статися зрив – дитина занедужає.
   Що ж відбувається з дитиною в цей період. Такого гарного малюка неначе підмінили. З будь-якого приводу істерики та вередування. Він утратив усі навички самообслуговування, якими володів, у нього знову мокрі штанці, він начебто забув, як користуватися ложкою, і майже перестав говорити, принаймні – реченнями. Таке відчуття, що дитині не три роки, а ледь-ледь виповнилося два. У психології таке явище називають регресом. Так будь-яка людина, особливо маленька, реагує на стрес, тобто ніби «відступає» у своєму розвитку на крок назад. (Зазвичай усе повертається на свої місця досить швидко, тільки-но закінчується адаптаційний період). А ще дитина стає нервовою і полохливою, а найголовніше – чомусь зовсім не хоче ходити до дитячого садочка. Батьки дивуються, розповідають, що ще вчора дитина квапила їх, питала, коли ж піде гратися з іншими дітлахами до садочка, а сьогодні... Вранці діймає плачем, та таким гірким, просить не вести її нікуди, обіцяє, що поводитиметься добре, нехай тільки мама залишить її вдома, вона просто боїться йти до садка.
   Страх – звичайний супутник адаптаційного періоду. У новій обстановці дитина в усьому бачить приховану загрозу для себе. Вона боїться незнайомих дітей, нового приміщення, чужих дорослих, яких вона відтепер має слухатися, боїться зробити щось не так і бути покараною. І, нарешті, вона панічно боїться, що батьки про неї забудуть, не прийдуть за нею. А ще маленьким дітям часто важко вдається встановлення контакту з незнайомими дітьми. Досі поруч була мама, за якою, в разі чого, можна було сховатися. А тепер дитина має залишитися сама в новому світі. Як тільки дитина налагодить контакт з однолітками в групі, адаптаційний період, можна вважати, минув. Це найпотужніший стимул, що відволікає від будь – яких страхів і туги за мамою. В період адаптації стрес дитини провокує відрив від матері. Адже мама – найголовніше, що є в неї, її повітря, її життя. І раптом мама «обміняла» її на якусь роботу, «зрадила». Саме так розцінює цю ситуацію трирічна дитина.    Така улюблена і найкраща мама на світі, можна сказати кинула її напризволяще серед жахливої обстановки та незнайомих дітей. Щоб у цій ситуації «вижити», необхідно поводитися не так, як удома. Але дитина ще не знає цієї нової форми поведінки й тому страждає, побоюючись зробити щось не так.
   Коли цей перший крок «виживання» засвоєно успішно, надалі дитина буде швидко адаптуватися у будь – якій новій обстановці протягом всього життя. І це один з основних аргументів прихильників дитячого садка. Стрес перших тижнів провокує швидкий розвиток усіх адаптаційних механізмів дитини, що є для неї чудовою школою життя і «заділом» на довгі роки.
Оптимальним для швидкого й успішного звикання дитини дитячого садка вважається трирічний вік. На цей період припадає криза раннього дитинства. Діти, прагнучи затвердити своє «Я», тяжіють до самостійності. Під час виходу з кризи дитсадівський режим може сприятливо вплинути на становлення особистості дитини та її адаптацію до нового соціального середовища. 
   На кожних сто дітей припадає два – три випадки тривалої і повної дезадаптації дітей до умов дитячого садка. Як правило, це єдині діти в сім'ї або малюки, що просиділи тривалий час удома з мамою або бабусею. 

Чому краще віддавати дитину в дитячий садок у віці 
з двох – трьох років?

- Адаптація дитини до дитячого садка проходить більш так би мовити ”лагідно”. У цьому віці дитина психологічно готова до відвідування дошкільного закладу. 
- По-перше, у малюка мова стає засобом комунікації. Він краще розуміє інших і краще висловлює свої почуття словами. У результаті він вчиться будувати відносини не тільки з близькими людьми, а й з чужими дорослими. Дитина може сказати про свої відчуття і не відчуває сорому від своїх випадкових промахів. З нею легше всього налагодити контакт чужій людині. Та й діти здатні слухати і чути дорослих. 
- По-друге, трирічна дитина отримує задоволення від гри з однолітками. Вона співпрацює, взаємодіє, тому що вчиться елементарним прийомам спілкування.

Читайте також:

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: